- випинання
- я, с.Дія за знач. випинати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випинання
Смотреть что такое "випинання" в других словарях:
випинання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
стафілома — и, ж., мед. Випинання рогівки чи білкової оболонки ока або всієї його передньої частини, що розвивається внаслідок запальних захворювань. •• Лімба/льна стафіло/ма випинання склери, яке розвивається на межі між війчастим тілом та коренем райдужної … Український тлумачний словник
амебоїдний — а, е: •• Амебо/їдні ру/хи рухи деяких клітин і найпростіших організмів, які здійснюються шляхом випинання і втягування виростів цитоплазми … Український тлумачний словник
випинальний — а, е. Стос. до випинання … Український тлумачний словник
герметизм — у, ч. Творча замкнутість, відхід від зображення дійсності; випинання індивідуального, суб єктивного (у мистецтві, культурі, літературній творчості) … Український тлумачний словник
гідрофтальм — а, ч. Збільшення та випинання очного яблука внаслідок підвищення внутрішньоочного тиску при вродженій глаукомі … Український тлумачний словник
десцеметоцеле — невідм., с. Випинання задньої примежової пластинки рогівки … Український тлумачний словник
дивертикул — у, ч. Природжене або набуте мішкоподібне випинання стінки порожнистого або трубчастого органа в людини (стравоходу, кишечника, сечового міхура). •• Тракці/йний диверти/кул дивертикул, який виник внаслідок розтягнення стінок порожнистого органа… … Український тлумачний словник
екзофтальм — у, ч. Випинання очного яблука з орбіти … Український тлумачний словник
екзофтальмометр — а, ч. Прилад для вимірювання ступеня випинання рогівки за зовнішній край очної ямки … Український тлумачний словник
